Вихідні дані

«Яйце», «Борошно» та «Ковбаса» є товарами, їхня підсумкова собівартість розраховується за методом ССС. «Хліб» (заготовка) та «Бутерброд» (страва) закуповуються у готовому вигляді згідно з накладними, але також можуть готуватися на місці. «Бутерброд» завжди списується як готова страва (собівартість дорівнюватиме ССН), а випадки зміни собівартості «хліба» при зміні його методу списання зі складу розглянуті далі в прикладах. Дані з приходу


Приклад 1. Метод списання за інгредієнтами

  1. У товару «яйце» було два приходи по одній накладній, тому його СПП обчислюється як середньозважене значення. А у товару «ковбаса» приходи зареєстровані за різними накладними, тому його СПП береться з другої накладної.
  2. Поставок товару «борошно» не було, тому у розрахунках використовується його оцінна собівартість. Ті значення собівартості, у яких використовується оцінне значення, позначені значком "*".
  3. «Яйце», «борошно» та «ковбаса» є товарами, їхньою підсумковою собівартістю вважається ССС.
  4. «Хліб» і «бутерброд» списуються за інгредієнтами, тому їхня підсумкова собівартість дорівнює ССН.
  5. Оскільки «бутерброд» містить складовий інгредієнт («хліб» також має технологічну карту), який також списується за інгредієнтами, то використовується ССН «хліба».


Приклад 2. Метод списання готової страви/заготівлі

Відмінності розрахунку собівартості полягають у наступному:

  1. Підсумкова собівартість «хліба» дорівнює ССЗ. Це значення використовується для розрахунку ССН «бутерброду».
  2. Оскільки спосіб списання у «бутерброду» не змінювався, його підсумкова собівартість дорівнює ССН.


Повернутись до розділу Робота з номенклатурою